25 грудня 2008 року, групою людей була висловлена і відповідним чином оформлена ініціатива про створення нової громацької організації інвалідів. Так почалась історія нового обєднання громадян, яке згодом, отримало свою назву – < Стимул>.
Проте, в сучасній, незалежній та такій демократичній Україні, де громацькі організації зявляються, як гриби після дощу, цим фактом нікого, особливо то і не здивуєш. Не викликає здивування і той факт, що організація носить статус інвалідів і те що декларує своє прагнення захистити права цієї соціальної групи та покращити рівень життя людей із особливими потребами – обєднань, такого роду, теж не мало постворювали на теренах вільної та незалежної. І більшість з них активно працюють, домагаючись, у всіх, в кого тільки можна, пільги, продуктові набори та іншу гуманітарну допомогу.
Звичайно, така діяльність важлива, оскільки, матеріальне становище більшості інвалідів у нашій країні, м’яко кажучи, не дуже стабільне. Тобто матеріальна допомога є важливою для інвалідів. Проте, як правило, така допомога значить так само багато як, наприклад крапля в морі, чи піщинка на пляжі. Я не намагаюсь применшити заслуги громацьких організацій, активісти яких, героїчно намагаються дістати хоч якісь ресурси для підтримки людей із особливими потребами. Вони роблять те що вважають необхідним та актуальним для своєї цільової групи. Але чомусь, матеріальне становище інвалідів не дуже то й покращується не зважаючи на зростаючу кількість громацьких організацій, що ставлять головною метою своєї діяльності їх матеріальне забезпечення, шляхом збору пожертв та розподілом цих благ між цільовою групою.
Чи не стане нова громацька організація створена у нашому місті ще однією такою собі,, красивою мильною бульбашкою, яка хаотично літає туди сюди від одного потенційного метсената до іншого, та в кінці кінців лускає вичерпавши увесь свій потенційний ресурс переконливих аргументів, на кшталт: „Ми самі бідні та нещасні нам саме більше потрібно!”. Або, якщо пощастить знайти більш-менш постійних меценатів чи спонсорів, то мильна бульбашка перетворюється на мішок, який періодично наповняють ті хто дають блага та спорожняють ті хто отримує допомогу із такого от мішка. „То чому ж матеріальний, а головне, психологічний стан більшості інвалідів залишає бажати кращого?” – таке запитання задали собі троє молодих людей.
Відповідь на це, як їм здалось, лежить у площині психології. По-перше – психології, що формується у людини із обмеженими можливостями, під впливом постійних подачок та сповідування споживацької позиції, мовляв, що я самий бідний і нещасний і мені найбільше треба, а отже, мені всі повинні. По-друге – таке відношення формує позицію громади стосовно людей із обмеженими можливостями, як до непотрібної частини суспільства, яка здатна лише споживати, просити та нарікати на те що мало дають. „Можливо це звучить жорстко – каже один із засновників „Стимулу” – проте, поки ми не усвідомим хибність такої позиції, а головне, незміним свого відношення та позиції – я не бачу жодного виходу із цього замкнутого кола”. „Ми подумали – продовжує думку колеги другий із засновників нової громацької організації – важливо донести до суспільства нову позицію, яку щоправда, ще потрібно сформувати у людини із особливими потребами. Ця позиція полягає в тому, що інвалід це, насам перед, особистість, людина, правда із особливими потребами, а не проблема,як думають багато людей. а позиція, як відомо, формує вчинки”.
І дійсно, багато чого змінилось, як би суспільство сприймало, інваліда як частину себе самого – активного члена громади, а не як тягар, щось абстрактне на утримання чого держава витрачає сплачені людьми податки. Говорить голова координаційної ради громацької організації < Стимул>: – Не зрозумійте нас не правильно, ми не говоримо про те що метсенатство та філантропія не потрібні, навпаки, це дуже важливо та актуально, особливо в наш складний та не певний час. Наша організація висловлює думку про те, що кожен повинен чітко усвідомити чого він хоче та робити те що може для досягнення своєї мети, а не лежати та чекати на ману небесну, сподіваючись на наше словянське „якось та воно буде”. – тобто головним завданням даної організації є донести до суспільства та й до самих людей із обмеженими можливостями, думку про те що такі люди мають активну життєву позицію, точно знають чого прагнуть та добиваються своєї мети.
Виходячи, із викладеного вище, „Стимул” має своїми пріоритетами наступні кроки. Сприяти розробці єдиного підходу до вирішення проблем інвалідів нашого краю, по всіх важливих напрямках життя, привернення до таких розробок увагу влади та бізнесу, при чому, такі дії сприятимуть покращенню не лише, рівня життя людей із обмеженими можливостями, але й громади нашого краю, в цілому. Оскільки, ми спробуємо, спільно із іншими громацькими організаціями, виробити підходи та методи покращення функціонування таких важливих галузей життєдіяльності, як: охорона здоровя, освіта, система працевлаштування,, тощо. Дана ініціатива не єдина. Наша організація планує реалізувати ряд цікавих та корисних проектів.
Тож запрошуємо усіх активних та креативних людей до співпраці. Додаткову інформацію можна отримати за телефоном 050-267-79-00, або за адресою: org.stimul@gmail.com
Дзвоніть, пишіть, заходьте! Адже разом так просто змінити цей світ на краще, простягнути руку допомоги тим хто цього потребує та бути добрішими один до одного, просто не стояти осторонь!